клієнт

клієнт
-а, ч.
1) У Стародавньому Римі – неповноправний громадянин, який юридично залежав від свого опікуна-патрона.
2) Особа, що доручила ведення своєї справи адвокатові, нотаріусові тощо.
3) Постійний відвідувач, замовник, покупець і т. ін. || Особа, організація чи установа, що їх обслуговує яка-небудь кредитна, торговельна чи промислова організація.
••

Кліє́нт бі́ржі — особа, яка не є членом біржі, не зареєстрована на ній як брокер/дилер, але опосередковано виступає стороною (контрагентом) біржової угоди, або особа, що користується торговельними послугами біржі.

Кліє́нт депозита́рію — зберігач, який користується послугами депозитарію на підставі депозитарного договору.

4) Комп'ютер, що користується послугами іншого комп'ютера, який в цьому випадку називається сервером.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем решить контрольную работу

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»